Харалугъ и паворзи

[Nikola]

Сами немцы немцами не стали - за исключением, пожалуй, адмирала Нимица. Их так славяне окрестили.
Немцы из Слова, которые купно с венедицами кают Игоря, может быть, купцы из союза городов, который позже стал Ганзой - разных племен и разного подданства.
А вот дойчами без деления на племена немцы стали, пожалуй, со времени воскрешения основанной франком Шарлеманем "Священной Римской империи германской нации".

[Станислав Сахаров]

Каролинги - Visaginart
В 8-9 веках в средневековой Европе в империи Каролингов, названной по имени императора Священной Римской Империи Карла Великого (768-814 ...

А упомянутый Шарлеман и есть Карл Великий.
Эпоха Каролингов - там появился метод изготовления холодного оружия.
Наводим тень на плетень. С иронией к тем, кто не поддакивает.

[Konrad]

Станислав, а Ваше мнение по поводу харалуга каково?

[Станислав Сахаров]

Konrad!
А разве я до сих пор не высказался?
Мне, как и Автору "Слова", не главное - не технология изготовления этого холодного оружия.
А деловые качества.
И как соотносятся эти качества применительно к свойствам человеческого характера.
"Делать бы гвозди из этих людей..."

[Konrad]

Это понятно. А происхождение слова?

[Analogopotom]

Закладка-павороза

[Лемурий]

Закладка-павороза

Спасибо уважаемой Analogopotom за её подмечающий всё новое кругозор. Действительно, с таким определением подвязки под шлемы выглядят смешно. Собственно, это то, о чем ранее писал Макс Фасмер в ЭС:

Слово: Паґвороз Ближайшая этимология: "шнурок кисета", укр. Поґвороз, др.-русск. Павороза "веревка, петля", сербск.-цслав. Повразъ LobТj, сербохорв. по? вра? з "ушко котла", словен. povra°z, - aґzа "веревка", чеш. рrоvаz (из *роvrаz) "веревка", польск. powroґz -- то же, н.-луж. powroґz "канат". Из ра - и *vorzъ, связанного чередованием гласных с Верзаґть (см.), др.-русск. Вьрзати "вязать", болг. Въґржа, Въґрзвам "вяжу", укр. Вороґза "бечевка". Дальнейшая этимология: Родственно лит. vaґrјas "длинная корзина для рыбной ловли, сплетенная из ивовых прутьев", ver~јti, verјiu° "завязывать", varјyґti -- то же, итер., vir~јis "веревка", лтш. varza "спутанная пряжа", д.-в.-н. wurgen "душить", греч. Фrcatoj "огороженное место"; см. Траутман, ВSW 355; М.--Э. 4, 481 и сл.; Перссон 505; ТорбьеЁрнссон 2, 103. Страницы: 3,182-183

Евангелие со шнурком, веревкой в виде закладки. В СПИ: "петля для крепления оружия к руке" остается в виде основной версии.

[Nikola]

Присутствие слова в словаре Срезневского - маловато для версии.

[Лемурий]

"Князь Мстиславъ проѣхавъ сквозѣ полкы княжи Юрьявы и Ярославли сѣкүчи люди бѣ бо у него топоръ с паворозою на рүцѣ. и тѣх сѣчааше . такоже и княз Владимеръ и створиша брань великү..."
-----
( СУЗДАЛЬСКАЯ ЛѢТОПИСЬ по Академическому списку [6724 (1216)] )

Столь малая строка с примером употребления слова "павороза" современниками Автора громадьё предположений перевешивает.

[Nikola]

Слова похожи - и все. Топор на темляке никакой связи с СПИ не имеет.

[Konrad]

Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Па́вороз, па́ворозок – поворо́зка, по́воро́з (-зу). [1]

Російсько-український народний сучасний словник 2009– Завязка –
1) зав’яза́ння, зав’я́зування, зашмо́ргування;
2) загруза́ння, застряга́ння, (оконч.) застря́гнення (в боло́ті); проволіка́ння (спра́ви);
3) за́в’язка, (тесёмка) поворо́зка, по́воро́з;
4) за́в’язка, за́в’язок (-зку) (у дра́мі, в по́вісті):
• завязка у лаптей – воло́ка;
• завязка у мешка – за́в’язка, ув’я́зка;
• под завязку – доне́хочу, доне́схочу, доне́змогу, по (саму́) за́в’язку, по горло.
[[— Правда твоя, Санчо,- зауважив Дон Кіхот,- іди собі куди знаєш і наїдайся по саму зав’язку, а я вже наситився і хочу тільки повістю сього доброго чоловіка душу обавити. (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Куме, візьміть ще вареника. — Не можу. Наївся по зав’язку: останній у роті, а на першому сиджу]. [10]

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) По́вороз, -зу, м. = Поворозка. Шух. I. 224. [12]

осійсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Завя́зка –
1) зав’яза́ння; см. Завя́зывание;
2) загруза́ння, застряга́ння, оконч. застря́гнення (в боло́ті); проволіка́ння (спра́ви);
3) за́в’язка, поворо́зка. -ка у мешка – за́в’язка, ув’я́зка. -ка у лаптей – воло́ка;
4) за́в’язка, за́в’язок (-зку) (у дра́мі, в по́вісті). [1]
Затя́жка –
1) см. Затя́гивание;
2) за́в’язка, за́тяжка, мотузо́к (-зка́), поворо́зка, (гашник) очку́р (-ра́);
3) (в неводе) матня́, (в мешке) ги́чка;
4) (проволочка) зага́яння, відтяга́ння, зага́йка, уга́йка. Курить с -кой – кури́ти на за́тяжку. [1]
Остё́жка – поясо́к, поворо́зка. [1]
Па́вороз, па́ворозок – поворо́зка, по́воро́з (-зу). [1]

Російсько-український народний сучасний словник 2009– Завязка –
1) зав’яза́ння, зав’я́зування, зашмо́ргування;
2) загруза́ння, застряга́ння, (оконч.) застря́гнення (в боло́ті); проволіка́ння (спра́ви);
3) за́в’язка, (тесёмка) поворо́зка, по́воро́з;
4) за́в’язка, за́в’язок (-зку) (у дра́мі, в по́вісті):
• завязка у лаптей – воло́ка;
• завязка у мешка – за́в’язка, ув’я́зка;
• под завязку – доне́хочу, доне́схочу, доне́змогу, по (саму́) за́в’язку, по горло.
[[— Правда твоя, Санчо,- зауважив Дон Кіхот,- іди собі куди знаєш і наїдайся по саму зав’язку, а я вже наситився і хочу тільки повістю сього доброго чоловіка душу обавити. (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Куме, візьміть ще вареника. — Не можу. Наївся по зав’язку: останній у роті, а на першому сиджу]. [10]
Тесьма, тесёмка – тасьма, тасьомка, стрічка, поворозка, (шнурок, ещё) торочка, шнурочок.
[Єремія одягнутий був у багатому кунтуші з срібними китицями і поворозками (Олекса Стороженко). Від неї зеленою тасьмою вниз тягся поперек піль невеличкий ярок (І.Франко). Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий (М.Рильський, перекл. А.Міцкевича). В очіпок парох не хотів прибиратись, узяв натомість стебновану полотняну шапочку, що на ніч собі одягав, чоло перев’язав чорною тафтяною тасьмою, а вид увесь аж до самої бороди чорним запиналом запнув (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. [10]

Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Тесемка – стрі́чка, -ки, поворо́зка. [2]
Шнурок – шнуро́к, -рка́; (короткий) поворо́зка, -ки; (толстый корот.) мотузо́к, -зка́. [2]

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Поворо́зка – шнурок, тесемка. [8]

Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Верёвка = 1. вірьо́вка, верівка, у́жівка, бечі́вка. С. Л. — (Товста при поронї або неводї) — кодо́ла. С. З. — (Для шнуровання воза) — шнурова́ння. (Що накидають на роги волів) — нали́гач, волові́д. С. З. Фр. — Налигачем скрутили руки. К. Ш. – (Коро́тка) — мо́ту́з, мотузо́к, моту́зка, моту́зочка. С. З. — Гарцює, як теля на мотузку. н. пр. — (Тоненька) — шпага́т, шво́рка, (і коротенька) — поворо́зка. С. З. 2. ключ, ни́зка. — А гусий справдї цїлий ключ з-за кряжу підняв ся. С. З. — Із вирию журавлї летять високо ключами. К. Ш. [9]
Завя́зка = 1. за́вязка, поворо́зка (для завязування), воло́ка (у постолів). — Чи на свої постоли, що волоки шовкові, у односталь з валу? н. д. 2. затя́жка, одкла́д, проволо́чка. — Дѣ́ло идётъ въ завя́зку = дїло йде́ на одкла́д. — Одклад не йде в лад. н. пр. 3. за́вязка (в повісті або драматичному утворі). [9]
Затя́жка = 1. затя́гування. 2. мотузо́к, моту́зка, поворо́зка (для затягування), в штанях — очку́р. 3. матня́ (у невода). 4. тягани́на (С. Ш), проволо́чка. [9]
Па́ворозокъ, па́ворозъ = поворо́зка, поворо́зочка. [9]
Тесёмка = тасьо́мка, тасє́мка (С. Ш.), стрічка, поворо́зка. [9]
Шнуро́къ = шнуро́к, короткий — поворо́зка, товстий і не довгий — мо́туз, мотузо́к, моту́зка, в штанах — очку́р, в косах — підкі́сник, підкі́сничок. [9]

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) По́вороз, -зу, м. = Поворозка. Шух. I. 224. [12]
Поворо́зка, -ки, ж.
1) Шнурокъ, бичевка. Левиц. І. 358. КС. 1893. VII. 80. В кунтуші з срібними китицями і поворозками. Стор. МПр. 76.
2) Ленточка для завязыванія очі́пка. Козелец. у. КС. 1893. XII. 449. Также тесьма для завязыванія передника, юбки. Ум. Поворо́зочка. Ез. V. 136. [12]

[Лемурий]

Вот и говорю: малая строка "бѣ бо у него топоръ с паворозою на рүцѣ", а громадьё СОВРЕМЕННЫХ толкований перевешивает.

[Konrad]

Может ли получиться множественное паворзи от павороза?

[Лемурий]

Может ли получиться множественное паворзи от павороза?

Существительное 2-го (смешанного) склонения имеет как раз в дв. ч. (о 2-х князьях идет речь) окончание -И в И., В. и З. падежах.

[Konrad]

Про окончание я знае, в моем родном языке всё так же, я про выпадение -о-